ERROR Збитки від атак шкідливих програм — UKEY SECURITY

Збитки від атак шкідливих програм

Збитки від проникнення шкідливих програм (вірусу) в домашній комп’ютер або комп’ютерну мережу підприємства можуть бути різними: від незначного збільшення розміру вихідного трафіку (якщо впроваджено троян, що розсилає спам) до повної відмови роботи мережі або втрати життєво важливої інформації. Однак шкода, що завдається вірусом, безпосередньо залежить від цілей вірусу, і результати вірусної життєдіяльності можуть виявитися абсолютно непомітними для користувача зараженого комп’ютера — як «пощастить».

Працездатність комп’ютерів та комп’ютерних мереж

Відмова у роботі комп’ютерів та мереж або різке уповільнення їхньої роботи буває навмисним чи випадковим. У разі навмисної атаки вірус або троянська програма або знищує критично важливі елементи системи, чим призводить її до непрацездатного стану, або перевантажує мережу DDoS-атакою, або якимось чином впливає на працездатність системи.

Часто фатальні проблеми є результатом помилки або у коді вірусу, або у логіці роботи шкідливого коду. Помилки є у будь-якому програмному продукті, у тому числі й у вірусах. До того ж малоймовірно, що віруси перед їх запуском проходять таке ж ретельне тестування, як, наприклад, комерційні програмні продукти. Іноді шкідливі програми виявляються несумісними з програмами і «залізом», встановленими на системі, що атакується, — в результаті відбувається збій у роботі комп’ютера, сервера, або заповнення паразитним трафіком і параліч мережі підприємства. Подібне трапляється досить часто.

Але зрідка відбуваються і набагато масштабніші події. Одне з них відбулося 1988 року в США, коли вірус Morris Worm викликав епідемію у прабатьку сучасного інтернету — мережі Arpanet. Загалом було заражено понад 6000 комп’ютерів — близько 10% усіх комп’ютерів цієї мережі. Через помилку в коді вірусу він необмежено розсилав свої копії іншими комп’ютерами, запускав їх на виконання і, в результаті, повністю забрав собі всі ресурси, паралізувавши роботу мережі.

Сучасний хробак Slammer (січень 2003) викликав «віялові» відключення інтернету в США, Південній Кореї, Австралії та Новій Зеландії. Внаслідок неконтрольованого поширення черв’яка навантаження на інтернет зросло на 25%. Через порушення у роботі мережі було припинено частину операцій «Банку Америки» (Bank of America). Величезні збитки також були завдані мережевими хробаками Lovesan (Blaster, MSBlast), Mydoom, Sasser та іншими хробаками, які викликали глобальні епідемії — через їхнє неконтрольоване поширення авіакомпаніями скасовувалися рейси, припиняли працювати банки і т.д.

Відмова роботи «заліза»

Вірус як причина поломки комп’ютерного «заліза» — явище вкрай рідкісне, оскільки сучасні комп’ютери досить добре захищені від програмних збоїв. Однак у 1999 році спрацювання «бомби» у вірусі CIH (також відомого як «Чорнобиль») призвело до того, що заражені системи виявилися непрацездатними. Вірус прав дані на пам’яті BIOS (Flash BIOS), що перезаписується, і комп’ютер переставав навіть включатися. У разі звичайного настільного комп’ютера для відновлення працездатності треба було звернутися до фахівців (сервіс-центр) і перезаписати Flash BIOS. На багатьох ноутбуках мікросхема Flash BIOS виявилася впаяною в материнську плату (разом з диском, відеокартою та іншим залізом), і в результаті вартість ремонту перевищувала вартість покупки нового ноутбука — зруйновані комп’ютери просто викидалися. Загалом у світі через спрацювання «бомби» постраждали кілька сотень тисяч комп’ютерів — скільки з них не підлягало ремонту?

Зрідка зустрічаються троянські програми, які періодично відкривають і закривають лоток CD/DVD-приводу — незважаючи на достатню надійність сучасного «заліза», теоретично вони можуть стати причиною поломки приводу тих комп’ютерів, які не вимикаються тривалий час.

Втрата або крадіжка інформації

Якщо метою атаки є знищення чи крадіжка інформації, то збитки успішної атаки дорівнює вартості цієї інформації. Якщо атакований домашній комп’ютер, який використовується тільки для розваг, ціна питання мінімальна. Якщо ж під удар потрапляє важлива інформація, може пропасти результат багаторічної праці, бібліотека фотографій, важлива листування тощо. Природньо, що порятунком від знищення є елементарне резервне копіювання, але багато хто їх просто нехтує.

У разі крадіжки інформації — тим більше, у випадках цілеспрямованої атаки на свідомо певну жертву — результат може виявитися плачевним для власника цих даних, особливо якщо йдеться про витік інформації, критично важливої для компанії, організації чи навіть держави. Клієнтські бази даних, фінансова та технічна документація, номери банківських рахунків, деталі комерційних пропозицій – список можна продовжувати нескінченно. Ми живемо у вік інформації, і її втрата або витік іноді виявляється найгіршою і найнесподіванішою новиною.

Навіть якщо видимої шкоди немає

Багато троянських програм, вірусів ніяк не виявляють своєї присутності. Віруси тихо заражають файли на різних носіях інформації, причому файли і система в цілому залишаються працездатними. Трояни ховаються в системі і непомітно роблять свою троянську роботу — і наче все добре, проте це лише видимість.

Наявність вірусу, навіть найнешкідливішого, у корпоративній мережі — ситуація форс-мажорна, і збитки тут очевидні — він дорівнює збиткам від простою мережі на час проведення антивірусної зачистки плюс витрати на проведення цієї зачистки. Наявність троянської програми, навіть жодної небезпеки для мережі, що не становить — ситуація також нештатна. Навіть якщо цей троянець лише «зомбі»-сервер, що розсилає спам, він, по-перше, споживає мережеві та інтернет-ресурси, а по-друге, нікому не хочеться отримувати тонни сміттєвих спам-листів — а можливо, що частина таких листів, що надходять на корпоративний поштовий сервер, розсилається із заражених комп’ютерів тієї ж компанії.

На жаль, помітна кількість домашніх користувачів не усвідомлює проблеми і взагалі ніяк не захищає свої комп’ютери та не використовуює на своїх комп’ютерах антивірусний захист.

Те, що їхні комп’ютери можуть стати базою для розсилки спаму, атак на інші елементи мережі – більшість цих користувачів просто не замислюються, і ми залишимо це на їхній совісті.